Сьогодні, 25 травня, відзначається Всесвітній день щитоподібної залози. Які функції вона виконує та як зберегти її нормальну роботу? Про це – в інформації Міністерства охорони здоров’я України.
Щитоподібна залоза виробляє гормони, що беруть участь у регуляції низки біохімічних процесів, у тому числі адаптації інтенсивності обміну речовин до потреб тіла в даний момент. Гормони щитоподібної залози діють на всі клітини тіла і впливають на такі процеси як робота серця, інтенсивність обміну речовин, ріст та інтелектуальний розвиток дітей, емоційну стабільність дорослих.
Щитоподібна залоза відповідає за секрецію таких гормонів: йодовані – тироксин і трийодтиронін (секретуються епітеліальними клінтинами); тиреокальцитонін – кальцитонін (секретується парафолікулярними клітинами (С-клітинами).
Тироксин та трийодтиронін містять йод, тому ми маємо достатньо споживати його з їжею. Якщо йоду бракує, щитоподібна залоза збільшується, але не може виробити достатню кількість гормонів.
Нестача тиреоїдних гормонів (гіпотиреоз) призводить до низки симптомів: слабкість, набір ваги або проблеми із її скиданням, сухе жорстке волосся або втрата волосся, непереносимість холоду, біль у м’язах, депресивний стан та дратівливість, порушення менструального циклу чи втрата лібідо, закрепи, підвищення рівня холестерину, рак щитоподібної залози, у дітей – затримка розумового розвитку (кретинізм).
Водночас в організмі може бути і надлишок йоду та тиреоїдних гормонів. Надлишок тироксину може виникати внаслідок запалення залози або якщо з’являються власні антитіла до рецептора тиреотропного гормону (ТТГ). ТТГ – це гормон гіпофізу, і саме його рівень визначає, скільки тироксину слід виділити щитовидній залозі.
Антитіла імітують дію гормону, тож залоза утворює зайве. Втім, сам прийом йоду не може призвести до надмірного утворення гормонів.
Симптоми гіпертиреозу: знервованість та роздратованість, непереносимість спеки і пітливість, тремтіння, втрата ваги або нездатність її набрати, підвищена активність кишківника, набряклість щитоподібної залози, тахікардія (часте серцебиття), тонка, тендітна і волога шкіра та нерівномірний ріст волосся, порушення сну.
В Україні брак гормонів щитоподібної залози трапляється частіше за надлишок. Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишківник. Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу. За все життя людина споживає близько 3–5 г йоду — приблизно одну чайну ложку.
Що робити, аби уникнути захворювань щитоподібної залози? Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану.
До щоденного раціону слід включити: морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру); білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.); морську капусту (ламінарію); овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат); фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа); яйця; молоко; яловичину; волоські горіхи.
Вагітним та молодим матерям варто приймати добавки йоду. Добову норму йоду має визначити лікар. Дітей від одного року чи тих, хто уже на прикормі, годуйте їжею, приготованою із використанням йодованої солі.
Перевіряйте рівень тиреотропного гормону і відвідуйте ендокринолога. Це допоможе вчасно виявити брак гормонів та за потреби скорегувати раціон.